Репресії 1937- 1939 років на Красилівщині

За матеріалами Ю.Д.Гжимайла:

Услід за голодомором ішли не менш трагічні репресії 1937- 1939 років. Кожна цифра як залп, шо кладе на землю шеренги людей. Кожен документ – як вирок палача: на Кам’янець-Подільську область столичні чекісти запланували звинуватити у шпигунстві і диверсійній діяльності, а від­повідно – розстріляти 750 чо­ловік, позбавити волі – 1000, однак за вересень-грудень 1937 року було заарештовано вже більше як 2800 осіб, із яких 1350 прирекли до смер­ті. Крім «зрадників», почали фальсифікувати справи на їх­ніх родичів, сусідів, друзів.

У кожному селі, хуторі, райцентрі «пильне око» чекіс­тів і їхніх посібників плано­мірно виявляло «ворогів» радянської влади – «диверсан­тів», «провокаторів», «націона­лістів» і т.п. У Красилівському районі немає жодного насе­леного пункту, не очорненого тавром сталінських репресій, їхніми жертвами стали сотні кращих робітників і селян, працівників районних органів влади, установ і організацій.

Цей трагічний урок не можна забути, як не досить лише повернути добре ім’я кожному із майже 43 тисяч безвинно репресованих подолян. На території нашого краю було репресовано 1600-1700 чоловік. Небагатьом із них пощастило повернутися потім із далекого заслання. Серед них – із Красилова Адамовський Микола Гаврилович (1895 р.н.), Андрущенко Ольга Михайлівна (1909), Безсмертний Дмитро Федотович (1892), Безсмертний Карпо Федотович (1894), Безсмертний Федір Гна тович (1908), Білецький Йосип Іванович (1889), Бондарень Іван Михайлович (1916), Бонер Іван Йосипович, Боневич Михайло, Боневич Франц. Варцаба Семен Калинович (1901), Вездецький Адам Йосипович (1886), Вербахівський Станіслав Йосипович (1887), Вінцковський Олександр Миколайович (1880), Гонтар Пилип Дмитрович (1891), Горецький Іван Йосипович (1893), Грабовський Іван Миколайович (1899), Домбровський Олександр Михайлович (1913), Дубілевич Франц Денисович (1904), Жито- мірський Володимир Йосипович (1890), Залевський Людвіг Кли- ментійович (1898), Завістовський Йосип Вікентійович, Заремба Іван Станіславович (1873), Зелінський Ф.М., Зелінський Яків Якович (1909), Зеляковська Емілія Михайлівна (1900), Зеляковський Ма­р’ян Іванович (1896), Кар- пінський Станіслав Вікентійович (1895), Квашин Ф.С., Кізюн Аркадій Іванович (1900), Кізюн Григорій Андрійович (1894), Кіхман Айзін Хаймівна (1895), Козловський Яків Мар’янович (1901), Коломієць Ми­хайло Демидович (1872), Комар Катерина Михай­лівна (1910), Комар Микита Степанович (1900), Комар- ніцька Марія Людвігівна (1897), Комарницький Іван Іванович (1886), Костюк Захар Євдокимович (1896), Коханський Йосип Нико­димович (1906), Крупницький Франц Антонович (1909), Курмін Володимир Петрович (1897), Ладинський Й.Ф., Левицький Іван Іларіонович (1890), Мазуркевич Йосип Олек­сійович (1914), Мапієвська Клементина Йосипівна (1908), Мацієвський Карл Миколайович (1898), Опеньхівський Ричард Анне зич (1897), Пасічний Олександр Петрович (1905), “ілок Іван Макарович (1905), Поплавський Григорій нович (1888), Рабцун Ольга Степанівна (1913), Йосип Макарович (1892), Ромашевський Іванович (1896), Ружииький Іван (Яцик) Станіславо- з-1899), Сікорський Іван Петрович (1886), Снігур Кирилович (1885), Тимченко Назар Юхимович 1931). Хмельницький Людвіг Войцехович (1870), Шах­ті Нікандр Помпійович (1900 ), Шепельський Григорій Іксандрович (1906), Шепельський Панас Антонович 1539). Якимовський Казимир Олександрович (1903), -нський Роман Юліанович, голова райвиконкому 1 Г-.й. перший секретар райкому КП(б)У Н.С. Ковальов, відділом освіти Л.Н. Федина, завідуючий районним відділом зв’язку І.К. Андрійчук, третій секретар райкому І.Д. Романов, заступник заві­дуючого пунктом “Заготзерно” В.Белінська та інші керівники району.

Немов у краплині води відбита неймовірна трагедія цілого покоління красилівчан у жорстоку добу сталін­ського свавілля і нечуваних репресій. У цій краплині – згусткові людського горя – весь трагізм людського буття у страху перед жахливою смертю без суда і слідства, без жодної причини – просто за чиїмось кривавим наказом.