Загинули при виконанні обов’язку

За матеріалами Ю.Д.Гжимайла:

У трагічному XX столітті дві СВІТОВІ війни забрали життя близько 10 тисяч жителів Красилівського району, але й локальні війни і збройні конфлікти по всьому світу також поглинули чимало життів наших земляків.

Радянський Союз, починаючи з 1924-го року, надавав так звану допомогу іншим державам участю військовослужбовців Радянської Армії, Комітету державної безпеки. Міністерства внутрішніх справ у веденні бойових дій на території 26 країн світу.

Війни мирного часу, які вже самі собою є аномалією, буди різними, мали різні цілі й завдання, точилися на різних континентах і в різних країнах.

В СРСР участь наших земляків, як і військовослужбовців із інших куточків Радянського Союзу, в локальних війнах і воєнних конфліктах за рубежем часто свідомо замовчувалася. Широкому загалу І досі невідомі подвиги цих героїв у бойових діях мирного часу Урядові постанови про їх нагородження також свідомо не публікувалися, або це становило рідкісні винятки.

Та й місця боїв і поховань багатьох радянських воїнів знаходяться за тисячі й тисячі кілометрів від рідної землі. Тіла загиблих і померлих від ран також не завжди відправляли на Батьківшину. В багатьох країнах могили цих воїнів не збереглися, їхні подвиги там забуті.

У книзі Пам’яті України про громадян, які загинули у воєнних конфліктах за рубежем «Загиблі на чужині» (Київ, 2003 року) подається величезний перелік військовослужбовців, загиблих, померлих віл ран і тих, які пропали безвісти у війнах, де брали участь радянські війська. Є у цьому списку і 6 прізвищ воїнів-уродженців Красилівського району.

Під час відбиття японської агресії в районі озера Хасан (1938) пропав безвісти 9-го серпня 1938 року в бою за висоту «Заозерна» молодший командир 39-ї стрілецької дивізії Кухарчук Петро Зіновійович, який народився 1914-го року в селі Росолівці.

Віддали своє життя у боротьбі з японськими імперіалістами в боях на річці Халхін хол у 1939 році:

КІЗЮН Тодох Опанасович, 1916 року народження з Красилова.

Червоноармієць 7-ї мотострілкової бригади Кізюн Т. О. загинув 3 липня 1939. Похований у братській могилі за 7 км на захід від висоти Дунгур-Обо.

ОЧЕРЕТЯНИЙ Володимир Іванович, 1916 року народження, с. Пашутинці. Призваний Красилівським райвійськкоматом. Червоноармієць окремого розвідувального батальйону 7 мотострілецької бригади. Загинув 9 липня 1939 року. Похований у братській могилі біля висоти Хамар-Даба.

РУСАК Феодосій (Федір) Захарович, 1915 р.н.,

Красилівський район, с. Волиця. Молодший командир 9-ї мотострілецької бригади. Загинув 24 червня 1939 року. Похований у братській могилі біля р. Халхін-Гол.

ЯК0ВЮК Мирон Омелянович, 1912 р.н., с. Кучманівка Красилівського району, загинув 21 вересня 1939 року під час походу Червоної Армії у Західну Україну й Західну Білорусію. Похований у районі м. Галич, Івано-Франківська область.

На вівтар інтернаціонального обов’язку в Афганістані поклали власне життя четверо юнаків із нашого району:

МЕЛЬНИК Сергій Анатолійович, красилівчанин – загинув

27 вересня 1980 року, похований у с. Жовтневе Кустанайської області (Казахстан), у селі на його честь названі вулиця, на якій жив, і школа, де вчився;

ОЛЕКСЮК Василь Висильович, уродженець Красилова – загинув 3 травня 1982 року, похований у Красилові;

ГОНТАР Петро Іванович, уродженець Красилова – загинув 3 червня 1985 року, похований у Красилові;

ВОЙЦЕЩУК Василь Мусійович, уродженець с. Трусківка Красилівського району – загинув 9 листопада 1987 року, похований у рідному селі.

Але на цьому перелік загиблих у тій далекій від рідної землі і чужій, не нашій війні не закінчився, адже 15 воїнів-афганиів померли невдовзі вже після закінчення воєнних дій.

Воїни інтернаціоналісти, учасники воєн зі Красилівіцини в різні періоди після Великої Вітчизняної війни брали безпосередню участь у складі контингенту радянських військових формувань у бойових діях: в Афганістані – 99 осіб, Єгипті – 2.4, В’єтнамі – 4, Сирії – 9, Лаосі, Угорщині – 9, Чехословаччині- 43, Югославії – 3, Анголі -2, Іраку – 2, Ефіопії – 1, Японії – 1, на Кубі – 10 та у Придністров’ї – 2.

Усі вони, хоч і не з власної волі перебували там, але з високою патріотичною честю, вірністю Батьківщині і військовій присязі гідно виконали свою інтернаціональну братерську місію.

День 15 лютого став у нашій державі Україна 2004 року Днем вшанування учасників бойових дій на території інших країн.