Як загинув Кость Собчук

За матеріалами Ю.Д.Гжимайла:

У с. Маленки 1920-го року житель села Костянтин Собчук учинив опір польським легіонерам. Вороги забрали його у волосне правління в Корчівку. Посадили в «холодну» за те, що переховував гвинтівку. Сильно катували. Відважному Собчукові уночі вдалося втекти з-під арешту. Він добрався до свого села, взяв ще три чоловіки, і всі четверо поїхали возом у терешківський ліс до хати лісника, в якій ночувало 12 легіонерів. Люди, які були з Собчуком, несподівано вторгайся в хату, забрали гвинтівки, а польських легіонерів відпустили, й ті пішки пішли на Базалію. Наступного дня з Базалії прибув цілий ескадрон (120 чоловік) польських легіонерів.

Вони рухалися з Корчівки шляхом через Маленки до Терешок. Жителі, озброєні косами й вилами, спершу збиралися вчинити опір. Але потім, поміркувавши, розважливо заховалися в хатах. А Костянтин Собчук і кілька сміливців-односельців тим часом прийшли у Терешки і, накидавши багато патронів у солому, що була на полі, й підпаливши її, заховалися в парку неподалік палацу. Патрони почали так шалено стріляти, що легіонери боялися навіть носа показати, думаючи, що там засіло багато партизанів. І тільки розгадавши селянський «маневр», оточили парк і маєток у Терешках.

Костянтин Собчук заховався в комині кузні. Там його й схопили вороги. Привели до костелу, зігнали людей із трьох сіл дивитися на криваву екзекуцію. Озвірілі окупанти спершу повісили Собчука біля костелу догори ногами, а тоді вистрілили йому в голову. Тіло його висіло три дні. Пізніше хату Собчука спалили, а на село наклали контрибуцію.

Про героїчного захисника села Маленки й справжнього патріота Костянтина Собчука сьогодні пам’ятають і розповідають старі й малі, він – їхня немеркнуча слава і їхня гордість.