Веретисько /легенда Западинці/

Дорога, що вела зі Старокостянтинова на Проскурів, бу­ла дуже покручена. Розповідають, що коли її прокладали, то ха­зяї віддавали найгірші землі (в когось йшла через ліс, в когось — долиною, в когось — через річку).

Біля Баглайок вона повертала на Красилів через Западинці. Це місце в народі називали Веретисько. Про походження назви свідчить такий переказ. Жителі навколишніх сіл — Мовчан, Голюнок, Сушок, Баглайок, Западинець -виходили на цю дорогу, щоб іти на базар в Проскурів чи Старокостянтинів. Лю­ди були з великими ношами за плечима (веретами). Тут же стояв вітряк, бо це найвища точка Подільської височини. Місцеві жи­телі і донині кажуть: “Підемо коло вітряка”, – хоч його вже давно немає.

Легенда записана вчителем Красилівської ЗОШ N2 Гжимайлом Ю.Д