Володимир Булаєнко / Поет, член спілки письменників УРСР/

Володимир Дмитрович Булаєнко народився 8 червня 1918 року в с. Сорокодуби в селянській родині. Батько майбутнього поета був учасником першої світової війни.

Коли Володі було 6 років, він пішов до Сорокодубської по­чаткової школи. Навчався добре, багато любив читати.

Потім навчався у Чернелівській семирічці. Середню освіту здобував у Малоклітнянській середній школі, яка була за півтора десятка кілометрів від його села.

Вчителі Малоклітнянської школи не могли нахвалитися здібностями Володі, який не розлучався з книгами. Саме там він почав писати перші свої поезії, часто друкував їх у районній га­зеті. Це були вірші про посівну, про жнива, про свято Першотра­вня. Як активного дописувача поезій у районній газеті, його було премійовано двотомником О.Пушкіна і демісезонним пальтом.

Володимир Булаєнко після закінчення школи мріяв продо­вжити навчання. Вчителі Малоклітнянської школи дали рекоме­ндацію Володі вступити на філологічний факультет Дніпропет­ровського університету. Володимир з радістю сприйняв таку ‘ пропозицію. У 1938 році він успішно складає іспити і стає сту­дентом І курсу філологічного факультету Дніпропетровсь­кого університету. Та не судилося юнакові закінчити навчальний заклад.

У 1941 році із третьо­го курсу Володимир Булає­нко добровільно йде на фронт. Воював Булаєнко на схід від Ростова-на-Дону.

Наприкінці літа 1941 року в районі Донбасу з групою військ по гранив в оточення.Восени втік з полону, але, не знайшовши ніякого зв’я­зку з партизанами й підпіль-никами, до приходу Радянської Армії змушений

був переховування и рідному селі. Та поет не сидів, склавши руки. Він не ми бути осторонь боротьби свого народу, своєї Вітчизни.

В березні 1944 року поет знову в діючій армії. Молодший лейтенант  В.Булаєнко проходить бойовими дорогами України, Прибалтики.

На світанку 19 серпня 1944 року тієї страшної війни його було смертельно поранено біля міста Бауска в Прибалтиці.

У І961 році посмертно прийнятий до Спілки письменників України.

Вірші Булаєнка – це пристрасні рядки, що створив поет у роки жорстокої неволі. Вони є звинувачувальним документом проти війни, документом мистецької вартості, що з особливою художньою силою відтворює душевні рани людини.

Дякуючи мужньому поетичному слову Володимира Булаєнка, ми маємо безпосередні свідчення про добу, в якій жив і творив митець. Емоційно непідробні, об’єднані кров’ю серця і тремтінням душі, його рядки несуть у собі сувору правду про нелегку долю Вкраїни, віру в її неминуче розневолення і грядущий розквіт.

Справжні поети приходять на землю від Бога. їхнє жит­ія справжнє, живе, у ньому є падіння, зриви, злети.

Вірші Булаєнка, створені в чорні дні фашистської окупації,-     мужній клич сина Подільського краю до волі.