Козацька залога у Красилові

За матеріалами Ю.Д.Гжимайла:

Дослідники історії Красилівщини неоднозначно ставляться щодо перебування козацьких залог у Красилові 1648-го – першої половини 1649-го років під час національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького (1648-1657 рр). На думку Гжимайла Ю.Д., достовірнішу відповідь на це питання дає професор Кам’янець- Подільського національного університету ім. І. Огієнка Валерій Степанович Степанков. Під час розмови у Красилові вчений зазначив, що у серпні 1648-го року, враховуючи можливість поновлення воєнних дій із польським військом, Богдан Хмельницький наказав полковникові Данилу Нечаю зайняти ряд містечок, аби активніше спостерігати за просуванням противника.

Ймовірно, полковник перебував тоді у самому Красилові, коли близько тисячі жовнірів під проводом магната, коронного стражника війська польського Самійла Лаша (Ляша)13 10-12 вересня атакували містечко. Після жорстокого бою, в якому полягло кілька сотень козаків і жителів Красилова, Данило Нечай відійшов до Старокостянтинова, заманюючи в цей тактичний капкан польське військо (як задумав Богдан Хмельницький).

Навесні 1649 року у Красилові знаходилась залога остропільського полковника Кривоносенка (сина Масима Кривоноса ).Близько червня на неї напали 2 тисячі жовнірів камянецького каштеляна С.Лянцкоронського. Враховуючи нерівність сил ,козаки і ймовірно  частина міщан відійшли до Старокостянтинова.